берізка
берізка
|
Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от бере́за. 2) Раст. а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от береза. 2) Раст.: а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30; б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924