Анотований "Улісс"/Стор 022

Анотований "Улісс"
Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел
Стор 022

Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.

— А Сеймур повернувся в місто, сказав юнак, вхопившись знову за

виступ скелі. Медицину закинув, збирається в армію.

— Ой, на Бога, гмикнув Бик Малліган.

— Наступного тижня йде в казарму. А ти знаєш ту руденьку з Карлайлу,

Лілі?

— Так.

— Затискалась з ним минулого вечора на пірсі. У татка грошей до дідька.

— Може, вона завагітніла?

— Це ти краще в Сеймура запитай.

— Сеймур – кровопускальний офіцер, оголосив Бик Малліган.

Кивнувши самому собі, він стяг штани, випростався і сказав

банально:

— Руді баби блудливі як кози.

Стривожено обірвавши мову, почав мацати свої боки під надутою вітром сорочкою.

— У мене немає дванадцятого ребра, заволав він. Я Uebermensch [надлюдина (нім.)]. Беззубий

Кінч і я, ми супермени.

Він виборсався із сорочки і кинув її до

купи одягу.

— Тут залізаєш, Мейлахі?

— Так. Зроби-но місце на ліжку.

Юнак в воді відштовхнувся назад і

двома сильними, рівними гребками дістався на середину затоки. Хейнс присів на камінь,
палячи цигарку.

— А ви не залізаєте? – запитав Бик Малліган.

Стівен повернувся йти.

— Я йду, Малліган, - сказав він.

— Дай нам той ключ, Кінч, сказав Бик Малліган, мою сорочку притисти.

Стівен вручив йому ключ. Бик Малліган поклав його на купу одежі.

—І двопенсовик на пінту. Кидай туди ж.

Стівен кинув два пенси на м’яку купу. Одягаються, роздягаються. Бик

Малліган, випроставшись, склавши на грудях руки, урочисто промовив:

— Той, що краде в бідного дає позику Господу. Так казав

Заратустра.

Анотації