Анотований "Улісс"
Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел
Стор 013
Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.
Він простягнув кожному з співтрапезників по товстій скибці хліба, наштрикнувши її

на ніж.

— Це ж фольклор, сказав він дуже серйозно, це для вашої книги, Хейнс. П'ять рядків

тексту і десять сторінок коментарів відносно фольклору і рибоподібних божеств Дандрама.
Надруковано богинями долі в рік великого буревію.

Він повернувся до Стівена і запитав його з надзвичайним зацікавленням, піднявши

брови:

— Чи не можете мені нагадати, колего, де йде мова про посудину для чаю і води матусі Гроган,

в Мабіногіоні чи в Упанішадах?

— Не певен, солідно відповів Стівен.
— Справді? продовжував Бик Малліган тим же тоном. Ваші резони,

будьте люб’язні.

— Мені здається, сказав Стівен, не припиняючи їсти, цього не знайти ні Мабіногіоні, ні поза ним.

Матінка Гроган, цілком ймовірно, родичка Мері Енн.

Бик Малліган розтанув від задоволення.
— Чарівно! промовив він манірним і солоденьким голосом, показуючи білі зуби

і мружачись люб'язно. Ви гадаєте вона була? Достоту чарівно.

Потім, раптом вдавано спохмурнівши, він хрипко,

скрипуче заревів, завзято нарізуючи нові скибки:

А Мері Енн стареньку
Вона кляне тихенько,
Але, поділ задерши...
В дверях, заступаючи світло, з’явилась фігура.
— Молоко, сер.
— Заходьте, пані, сказав Малліган. Кінч, дай-но глечик.
Старенька ввійшла і зупинилась біля ліктя Стівена.
— Чудовий ранок, сер, сказала вона. Слава Богу.
— Кому-кому? запитав Малліган, глянувши на неї. А так, звичайно.
Стівен, простягши руку назад, дістав із шафки глечик для молока.
— Наші остров’яни, зауважив Малліган Хейнсу мимохідь, нерідко нагадують

збирача крайньої плоті.

— Скільки, сер? запитала старенька.
— Кварту, відповів Стівен.
Він дивився, як вона наливає в мірку, а звідти в глечик, густе біле

Анотації

ред.