Kobzar’/Dumka (Sonce zachodyt’)

by Taras Szewczenko

◀ Weczir

Kobzar’ Taras Szewczenko під ред. Wołodymyr Ochrymowycz Dumka (Sonce zachodyt’)

Dumka diwczyny (Jakby meni czerewyky) ▶

• Цей текст написаний латинкою на основі польської абетки. • Інші версії цієї роботи див. Сонце заходить, гори чорніють… • Для робіт з подібними назвами див. Думка

Львів: 1914

(Dumka).

Sonce zachodyt’, hory czornijut’
Ptaszeczka tychne, połe nimije;

Radijut’ lude, szczo odpoczynut’.
A ja dywlu sia i sercem łynu
W temnyj sadoczok na Ukrajinu;
Łynu ja, łynu, dumu hadaju,
I niby serce odpoczywaje.
Czornije połe, i haj, i hory,
Na synie nebo wychodyt’ zorja.
Oj zore, zore! — i slozy kanut’ —
Czy ty zijszła wże i na Ukrajni?
Czy oczy kari tebe szukajut’
Na nebi synim? czy zabuwajut’?
Koły zabuły, bodaj zasnuły,
Pro moju dołeńku szczob i ne czuły.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні. Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року. Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років. Автор помер у 1931 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 90 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.