8 віршів. Ріґ-Веда. 4 гімни/Коли минає день, птахи вже не співають
| ◀ «Зроби мене твоєю віною і обійми мене!...» | 8 віршів. Ріґ-Веда. 4 гімни пер.: Павло Ріттер «Коли минає день, птахи вже не співають...» |
«В гаю моєї молодости заспівала пташка...» ▶ |
|
Коли минає день, птахи вже не співають,
І вітер втомлений не порухнеться,
Ти пригорни мене тоді твоїм густим серпанком,
Як пригортаєш землю в темряві густій.
І занури мене в міцний, глибокий сон,
Як засипляєш землю.
І дай очам моїм заплющитись,
Як ти заплющуєш пелюстки лотосів найкращих.
А подорожнього, коли йому вже клунок спорожнів,
Подерлася, запорушилася одежа й він знемігсь на силах,
Оборони його тоді від сорому та злиднів!
Йому дихання понови, як квітку,
Живущим подихом нічної тиші.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|