Український співаник/Ой зійди, зійди, ясен місяцю

Український співаник (1918
Любовні
Ой зійди, зійди, ясен місяцю…
Існують інші версії цієї роботи: Ой зійди, зійди, ясен місяцю
Видання: Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918.

“Ой зійди, зійди, ясен місяцю,
Як млиновеє коло,
Ой, вийди, вийди, серце дївчино,
Та промов до мене слово” —


— “Ох! і радаб я та виходити
І з тобою говорити,
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.

Ой не бий мати, та не лай мати
Та не роби калїченьки,
Завяжи очи темної ночи,
Та веди до річеньки.

А як приведеш та до річеньки,
Розвяжи карі очи,
Нехай гляну я, та подивлю ся,
З світом білим попращаю ся.

Ой, світе ясний, світе прекрасний,
Як на тобі тяжко жити,
Ой іще тяжше менї молоденькій
Не нажившись умирати!”