Український співаник/Копав же я криниченьку
| ◀ Ой зійди, зійди, ясен місяцю | Український співаник Любовні Копав же я криниченьку… |
Було не рубати зеленого дуба ▶ |
|
Копав же я криниченьку
Недїленьку й дві,
Крхав же я дївчиноньку
Людям не собі.
Копав же криниченьку
В степу в кременї, —
Чи не прийде дївчинонька
По воду к'менї.
А вже з тої криниченьки
Орли воду пють:
А вже мою дївчиноньку
До слюбу ведуть.
Один веде за рученьку,
Другий за рукав,
А я іду, слези роню:
“Любив та не взяв”.
Ой привели до церковцї:
“Тепер ти моя!”
Вона стала відказала:
“Неправда твоя”.
Поставили на рушнику:
“Тепер ти моя!”
Вона стала, відказала:
“Неправда твоя”.
Ой звязали білі руки:
“Тепер ти моя!”
Вона стала, відказала:
“Недоля моя!…”