Український співаник/Зажурила ся бідная удовонька

Український співаник
Побутові
Зажурила ся бідная удовонька…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Зажурила ся (2) бідная удовонька,
Що не скошена, не згромаджена зелена отавонька.
Наймила вона си (2) косариків чотири,
Щоби скосили тай згромадили всї гори тай долини.
Косарі косять (2) а вітер повіває,
Шовкова трава зелененькая на косу налягає.
Шовкова трава зеленькая на косу налягає,
Молодий жовняр (2) на ворон коню грає,
Молодий жовняр (2) на ворон коню грає,
Молода вдова (2) а й з жалю умлїває.
Кличе синонька (2): “йди сину громадити!”
А синок каже (2): “та йду до коршми пити!”
Кличе вона го (2): “та йди копиці класти!”
А синок каже (2): я піду ляжу спати”.