Україна в міжнародних відносинах/3/Континентальна блокада 1806–1814

◀ Консультативний висновок Міжнародного суду ООН

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Континентальна блокада 1806–1814

Континентальний шельф ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КОНТИНЕНТАЛЬНА БЛОКАДА 1806–1814 — система економічних та політичних заходів, застосована Францією у війні проти Великої Британії. Проголошена Наполеоном І декретом «Про блокаду британських островів» 21 листопада 1806 та наступними актами 1807 і 1810. Її метою було підірвати економіку Великої Британії, позбавивши європейського ринку, і зрештою примусити англійців припинити військові дії проти Франції. Відтак заборонялися торговельні та всі інші зв'язки з Великою Британією. Кожен англієць, який опинився на підконтрольній наполеонівській імперії території, оголошувався військовополоненим. Судна, які прямували до британських островів або заходили до тамтешніх портів, підлягали конфіскації разом з вантажем. Режим блокади поширювався на всі союзні з Францією країни, в тому числі Іспанію, Італію, Нідерланди, Данію. 1807 за умовами Тільзитського миру до К.б. приєдналися Росія і Пруссія, 1809 — Австрія.

Прагнення французького імператора виключити Велику Британію — потужного контрагента світової торгівлі — із зони загальноєвропейських економічних зв'язків завдавало удару також інтересам самих континентальних держав. Унаслідок заходів К.б. виробники української сільськогосподарської продукції позбулися одного із своїх найбільших ринків — англійського. Вже 1807 через головний чорноморський порт — одеський — експорт пшениці скоротився більш як у десять разів проти попереднього року і склав лише 20 тис. четвертей. Тимчасом клопотання, з яким новоросійський генерал-губернатор А.Е. Рішельє звернувся до петербурзького уряду про надання полегшень для морської торгівлі — основи процвітання краю, було задоволено. Указом сенату від 2 жовтня 1808 «про транзитний торг з Молдавії, Волощини, Австрії і Пруссії через одеський порт до чужих країв» одеситам дозволялося відправляти поряд з іншими заборонені до ввезення до імперії товари, за винятком англійських. Це надало нових стимулів для функціонування коридору транзитної торгівлі Одеса–Радзивілів–Броди, який в умовах К.б. набув загальноєвропейського значення. Його складовою частиною стали морські шляхи від Туреччини і Мальти, які, за твердженням урядовців Франції, були постачальниками англійських товарів. 1808 транзитом через Одесу було переправлено азійських вантажів на суму понад 8,5 млн рублів. Через одеський порт товарні маси поширювалися в Пруссії, Франції, Бельгії та інших країнах Центральної і Західної Європи. Завдяки транзитному коридору через Україну забезпечувалися бавовняною сировиною текстильні підприємства Саксонії. Тільки в серпні 1808 одеський порт транспортував на Захід 50 тис. кіп бавовни. Цим же шляхом пересувалися інші колоніальні товари — прянощі, коштовності. Як доповідав у липні 1808 своєму урядові французький посол у Петербурзі, до чорноморських портів Росії, як і до архангельського та балтійських, щодня приходять «підозрілі» судна, що доставляють англійські вироби і сировину. Хоча російська сторона і вживала заходів під тиском Франції (влаштувала на західному прикордонні військову варту, створила митні округи, 1810 заборонила вивезення зерна з портів Чорного і Азовського морів), спинити контрабандну торгівлю, до якої вдалася Велика Британія, було неможливо. Загострення французько-російських відносин на грунті порушень умов К.б. стало однією з причин початку війни Франції проти Росії 1812, і, отже, руйнування самої системи економічної блокади. У вересні 1812 маніфестом імператора Олександра І було відновлено торговельні відносини з Великою Британією, а 1814, після повалення наполеонівської імперії та реставрації правління династії Бурбонів у Франції, К.б. остаточно скасовано.

Літ.: Сикар К. Письма об Одессе. — СПб., 1818; Тарле Е.В. Континентальная блокада // Сочинения в 12 т. — М., 1958, т. 3; Crouzet F. L'economie britannique et le blocus continental, 1806–1813. T. 1–2. — Paris, 1958; Злотников М.Ф. Континентальная блокада и Россия. — М., Л., 1966; Гончарук Т.Г. Транзит західноєвропейських товарів через Наддніпрянську Україну першої половини ХІХ ст. — Одеса, 2008.

М.М. Варварцев.