Україна в міжнародних відносинах/3/Київське слов'янське благодійне товариство

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Київ

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Київське слов'янське благодійне товариство

Київський ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КИЇВСЬКЕ СЛОВ'ЯНСЬКЕ БЛАГОДІЙНЕ ТОВАРИСТВО. Засновано 1877 на базі створеного 1869 Київського відділу Московського слов'янського благодійного товариства. Існувало до 1917. У його діяльності активну участь брали вчені Київського університету В.Б. Антонович, М.П. Дашкевич, О.О. Котляревський, І.І. Рахманінов, А.І. Степович, Т.Д. Флоринський, Ф.Я. Фортинський, меценати М.І. Терещенко, Б.І. Ханенко, В.М. Ханенко, історик і етнограф М.А. Рігельман та ін. Почесними членами організації були митрополит Сербський Михаїл, князь Миколай Чорногорський, митрополит Чорногорський Митрофан, екзарх Болгарський Іосиф, депутат австрійського парламенту й голова російського гуртка в Празі І. Вашатий.

Товариство ставило за мету розвиток міжслов'янських наукових і літературних зв'язків, популяризацію російської мови в середовищі зарубіжного слов'янства, підтримку православних церков і слов'янських культурноосвітніх закладів за кордоном, поширення зарубіжних слов'янських періодичних видань, сприяння слов'янській молоді в здобутті освіти у середніх і вищих навчальних закладах Російської імперії. Упродовж перших 24 років діяльності відділ (згодом товариство) фінансував відправку воїнів-добровольців до слов'янських країн (26711 руб. 81 коп.), літературну й видавничу діяльність (14248 руб. 99 коп.), навчання зарубіжних слов'ян (13298 руб.

34 коп.), надсилання книг у слов'янські землі (4040 руб. 76 коп.), допомогу закордонним церквам і монастирям (1219 руб. 45 коп.). Було організовано відправку добровольців на допомогу антитурецькому повстанню в Боснії і Герцеговині 1875–1878. «Дамський гурток» відділу допомагав вдовам і сиротам, що постраждали від сербсько-турецької війни 1876–1877.

1881 товариство надіслало 661 книгу до Болгарської народної бібліотеки в м. Софії, більше 35 пудів церковних посудин, вбрання та книг для македонських храмів.

За сприяння К.с.б.т. відзначалися загальнослов'янські ювілейні дати.

У квітні 1885 за участю митрополита Сербського Михаїла відбулося засідання, присвячене тисячолітній річниці смерті св. Мефодія. На ньому виступив словацький поет С. Гурбан-Ваянський. 1888 товариство взяло участь у святкуванні 900-ліття хрещення Русі, на якому були присутні військовий міністр і голова сербського уряду генерал С. Груїч, випускники Київського університету: сербський посланник у Росії С. Протіч та історик П. Сретькович, а також словацький поет С. Гурбан-Ваянський, болгарський письменник І. Вазов, болгарський учений і громадський діяч М. Дрінов, представники Одеського болгарського настоятельства. 1889 було організовано читання, присвячені 500-літтю Косовської битви, у березні 1897 — урочисте засідання з нагоди 300-літньої річниці від дня народження визначного чеського педагога Я.-А. Коменського. Члени К.с.б.т. також здійснювали наукові подорожі до зарубіжних слов'янських країн. Товариство видавало збірники «Славянский Ежегодник» (1876–1877, 1878, 1880, 1882, 1884), «Славянская Беседа»(1888, 1891), «Рассвет» (1893) тощо.

Літ.: Колмаков Н. Очерк деятельности Киевского Славянского Благотворительного Общества за 25 лет его существования 1869–1894. — К., 1894; Никитин С.А. Славянские комитеты в России в 1858–1876 годах. — М., 1960; Ляшенко Л.Г. З історії діяльності Київського слов'янського товариства в 60-х і 70-х роках ХІХ ст. // УІЖ, 1973, № 8; Павлюченко О.В. Україна в російсько-югослов'янських суспільних зв'язках (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). — К., 1992; Малацай І. Діяльність Київського Слов'янського Благодійного комітету // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. — К., 2010, вип. 102; Андреев А.

Руските славянски комитети и идеята за общ «славяно-руски език» // Дриновський збірник. — Харків — Софія, 2011, т. IV.

О.А. Іваненко.