Україна в міжнародних відносинах/3/Київський ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Київське слов'янське благодійне товариство

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Київський ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна

Київський контрактовий ярмарок ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КИЇВСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. АКАДЕМІКА О.В. ФОМІНА — науково-дослідна установа й допоміжний навчальний заклад Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Складається з наукових секторів: інтродукції тропічних і субтропічних рослин, інтродукції трав'янистих рослин, дендрології, фізіології та біохімії рослин-інтродуцентів.

Створений при Київському університеті 22 травня 1839. Його засновником став проф. Е.-Р. Е. Траутфеттер, який обіймав посаду директора в 1839– 1852. Під його керівництвом було висіяне насіння перших рослин і розпочато міжнародний обмін ним. Зусиллями Траутфеттера було розгорнуто наукову співпрацю з німецькими, польськими, бельгійськими, італійськими, французькими ботанічними садами, зокрема, Ерфуртським, Берлінським, Грейфсвальдським, Кенігсберзьким, Мюнхенським, Вюрцбурзьким, Бреславльським, Гамбурзьким, Марбурзьким, Краківським, Гентським, Трієстським, Падуанським, Моденським, Гренобльським, Паризьким. Лише впродовж 1863 до Києва надійшло 2260 сортів насіння від Христианійського, Бреславльського, Вюрцбурзького, Берлінського, Грейфсвальдського, Марбурзького, Паризького й Краківського ботанічних садів.

Співпраця із зарубіжними науковими установами тривала під керівництвом директорів: з 1852 О.С. Роговича; з 1868 Я.Я. Вальца, який пройшов фахову підготовку в Берлінському й Фрайбурзького університетах; з 1871 І.Г. Борщова (1861 здобув у Вюрцбурзькому університеті ступінь доктора філософії); з 1879 І.Ф. Шмальгаузена, який упродовж 1874–1877 слухав лекції і здійснював науково-дослідну роботу в Страсбурзі, Цюріху, Мюнхені, Берліні, Відні, Празі, вивчав рослинний світ Альп і Середземного моря. За директорства С.Г. Навашина (1894–1914) для ознайомлення з досвідом діяльності ботанічного саду до Києва приїздили професор Карлового університету Б. Нємец, директор Бейтензорського ботанічного саду (о. Ява) М. Трейб та інші вчені. Від 1914 керівництво науковою роботою саду здійснював О.В. Фомін, який був обраний членом Французького, Німецького й Італійського ботанічних товариств, Дендрологічного товариства Австро-Угорщини. 1835 саду було присвоєно його ім'я. Нині поряд із науковою й культурноосвітньою діяльністю К.б.с. виконує функції заповідника щодо збереження й збагачення генетичного фонду рослинного світу, здійснюється обмін насінням і садівним матеріалом із понад 300 зарубіжними ботанічними садами.

Літ.: Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К., 2004; З історії міжнародних зв'язків України: наука, освіта (ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.): Документи і матеріали. — К., 1999; Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К., 1999; Кондратюк С.Я., Шевера М.В., Вірченко В.М. Академік Олександр Васильович Фомін (02.05.1867–16.10.1935) — фундатор гербарію KW Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України // Фомінія, 2009, вип. 1; Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна. 1839– 2009. — К., 2009.

О.А. Іваненко.