Україна в міжнародних відносинах/2/Індонезія

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Індія

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Індонезія

Іноземна допомога голодуючим в Україні 1922–1923 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ІНДОНЕЗІЯ (Republik Indonesia) — держава, розташована у Південно-Східній Азії на островах Малайського архіпелагу (Великі та Малі Зондські острови), Молуккських островах та західній частині о. Нова Гвінея. Територія — 1 904,3 тис. км2. Чисельність населення — 235,3 млн. (2007). Столиця — м. Джакарта. Етнічний склад населення: яванці (близько 40,6%), сунданці, мадурці, бадуї, малайці та ін. Понад 80 % населення сповідує іслам. Основна мова — бахаса індонесія — належить до індоєвропейської групи малайсько-полінезійської сім'ї мов. Голова держави і уряду — президент. Законодавчу владу здійснює Народний консультативний конгрес.

Перші державні утворення на Малайському архіпелазі виникли в 2–5 ст. В 11 ст. провідну роль відігравала держава Матарам. У 13–16 ст. більшу частину індонезійських островів об'єднувала держава Маджапахіт. На цей час припадає інтенсивне поширення ісламу. У 16–19 ст. І. була спочатку португальською колонією, потім голландською. У 1942–1945 її окупувала Японія. 17 серпня 1945 І. проголосила незалежність, яку, проте, не визнали Нідерланди, що стало приводом для війни проти неї. Того ж року було прийнято конституцію. 1948 Українська РСР, як непостійний член Ради Безпеки ООН, виступила за міжнародне визнання І. 1949 країну визнали Нідерланди, наступного року І. вступила до ООН, 1955 стала учасником Руху Неприєднання, від 1964 — членом Організації Ісламська конференція.

У 1965–1997 під час правління генерала Сухарто в країні відбулася індустріалізація. Починаючи з 1998 у політичному житті І. гостро конкурують військові та радикальні мусульманські угруповання.

28 грудня 1991 І. визнала незалежність України, а 11 червня 1992 встановлено дипломатичні відносини. Діяльність посольств розпочалася — в Україні 1994, в І. — 1996. Початок двостороннім державним контактам поклав візит до І. міністра закордонних справ України Г. Удовенка (лютий 1996). У квітні того ж року її відвідав Президент України Л. Кучма. Тоді ж було укладено шість документів, у тому числі Декларацію про принципи відносин і співробітництво, торговельну угоду та ін. У взаєминах між сторонами велику роль відіграють економічні та військово-технічні аспекти співробітництва. У лютому 2004 в І. перебувала делегація України у складі представників зовнішньо-торгівельної фірми «Прогрес» та Конотопського авіаремонтного підприємства «Авіакон». Того ж року відбувся візит в Україну командувача військово-повітряних сил І. маршала авіації Ч. Хакіма. Найбільш перспективними напрямами співпраці між Україною та І. стали машинобудування, реконструкція і модернізація енергетичних об'єктів, виробництво гуми, суднобудування, літакобудування, легка промисловість. Азійська економічна криза 1997–1998 та світова економічна криза 2008–2009 позначилися на сповільненні темпів та обсягів українськоіндонезійських торгівельно-економічних взаємин.

Літ.: Антипов В. Индонезия. — М., 1961; Тюрин В. История Индонезии. — М., 2004.

А. Ю. Мартинов, В. В. Піскіжова.