Україна в міжнародних відносинах/2/Європейська комісія

Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 2

під ред. Миколи Варварцева

Європейська комісія
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ (European Commission). Головний наднаціональний орган виконавчої влади Європейського Союзу. Започаткування (1958) діяльності ЄК відбувалося на основі Римського договору 23 березня 1957 про об'єднання Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейських Співтовариств, Євратому в структурі Європейського Економічного Співтовариства. ЄК складається із 20 європейських комісарів, включно з головою та його двома заступниками. Головами комісії були: В. Хальштейн (ФРН) (1958–1968), Є. Рей (Бельгія) (1968–1970), Ф.-М. Мальфатті (Італія) (1970–1972), С. Маншольт (Нідерланди) (1972–1973), Ф.-Х. Ортолі (Франція) (1973–1977), П. Дженкінс (Велика Британія) (1977–1978), Г. Торн (Велике Герцогство Люксембург) (1978–1985), Ж. Делор (Франція) (1985–1995), Ж. Сантер (Велике Герцогство Люксембург) (1995–1999), Р. Проді (Італія) (1999–2004), Ж. Баррозу (Португалія) (2004–2009 та від 2009).

Після масштабного розширення Європейського Союзу 2004 та 2007 з метою збереження ефективності прийняття та реалізації рішень його члени відмовилися від практики представництва в ЄК від кожної країни-члена. У секретаріаті працюють 16 тис. службовців з усіх 27 країн-членів. Структурно комісія складається із 22 головних управлінь: із зовнішніх зносин, фінансових питань та функціонування монетарного союзу, спільного ринку, промисловості, вільної конкуренції, зайнятості та соціальних питань, сільського господарства та рибальства, транспорту, інформації, навколишнього середовища та ядерної безпеки, науки та новітніх технологій, регіональної політики, енергетики, аудиту, митних питань, статистики, культури тощо. Документообіг здійснюється 22 офіційними мовами. Усі європейські комісари затверджуються Європейським парламентом. Основною функцією ЄК є нагляд за виконанням інтеграційних угод, надання рекомендацій органам влади Європейського Союзу, контроль за виконанням рішень Європейської Ради, проведення переговорів на міжнародній арені.

Комісія має право законодавчої ініціативи, а Європейський парламент може висловити їй недовіру. Щорічно ЄК представляє йому програму своєї діяльності та звітується про її виконання. ЄК засідає у Брюсселі раз на тиждень (щосереди). Рішення готуються комісаром відповідної галузі компетенції за участю експертів секретаріату ЄК. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 11 з 20 комісарів.

Комісія веде переговори з країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу і укладає за дорученням Європейського парламенту відповідні угоди про вступ. ЄК є важливим партнером виконавчої влади України в процесі вирішення конкретних питань співпраці. У жовтні 1993 відкрито представництво Європейської Комісії в Україні. У травні 2009 вона взяла на себе координацію співпраці з Україною у форматі програми «Східне партнерство».

Літ.: Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. — К., 1995; Копійка В. В. Європейський Союз: досвід розширення і Україна. — К., 2005; Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Об'єднана Європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу. — К., 2009.

А. Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.