Україна в міжнародних відносинах/2/Європейська економічна комісія
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Єврейський всесвітній конгрес | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Європейська економічна комісія |
Європейська комісія ▶ |
|
ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ. Одна з п'яти регіональних економічних комісій ООН, яка має сприяти економічному і соціальному розвитку, зміцненню науково-технічних зв'язків між європейськими країнами, розширенню їх співпраці з державами інших регіонів світу. Ідея створення ЄЕК виникла в процесі співпраці країн антигітлерівської коаліції. Україна (УРСР) стояла у витоків цієї організації, утвореної 28 березня 1947. Її секретаріат міститься у Женеві (Швейцарія).
Щорічно у квітні відбуваються робочі сесії. Членами комісії є всі європейські країни, США, Канада, Ізраїль, азійські республіки колишнього СРСР. УРСР приєднувалася до міжнародних угод у рамках ЄЕК, але не брала участі у роботі комітету з розвитку зовнішньої торгівлі.
У 1951 Економічна і соціальна рада ООН постановила продовжити повноваження Європейської економічної комісії на необмежений термін. Починаючи з 1961, Українська РСР брала участь у роботі комітетів по внутрішньому транспорту та статистиці. Її представники обіймали керівні посади у допоміжних органах ЄЕК, зокрема обиралися на посаду заступника голови комітету по чорній металургії (1967–1969), заступника голови (1964–1965 та 1973–1974) та голови (1975–1976) комітету по житловому питанню, будівництву та містобудуванню, голови комітету по сільському господарству (1981–1982). У 1979 в рамках комітету по сільському господарству ЄЕК було організовано в Києві симпозіум з економічних і технічних аспектів вирощування цукрових буряків. Після проголошення незалежності Україна продовжує співпрацю з іншими країнами в рамках ЄЕК.
Літ.: Українська РСР у міжнародних організаціях. — К., 1984; Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби. — К., 1998.
А. Ю. Мартинов.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.