Твори (Франко, 1956–1962)/15/Дивувалась зима…

Твори в 20 томах
Том XV

Іван Франко
Веснянки
«Дивувалась зима…»
• Інші версії цієї роботи див. Дивувалась зима… Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1960

Дивувалась зима,
Чом це тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?

Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт[1] бересь,
Що теплом пронима'?

Дивувалась зима,
Як це скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає щодня?

Дивувалась зима,
Як посміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?

І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.


Похилились квітки,
Посумніли, замклись[2];
Шуря-буря пройшла, —
Вони знов піднялись.

І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.
27 березня 1880.

 

——————

  1. Легіт — легкий весняний вітер.
  2. Замклись — замкнулись.