Твори (Франко, 1924–1929)/29-1/Галапаси

Твори в 30 томах
Том XXIX. Книга 1

Іван Франко
Із оповідань (Мультатулі)
Галапаси
Харків – Київ: «Рух», «Книгоспілка», 1929
Галапаси
 

Була зима. На великім озері забавлялося багато народу біганням на лижвах. Лід стояв на однаковій рівні з гостинцем. Досить було зробити крок.

Але між гостинцем і льодом був прорубаний широкий і глибокий рівчак, якого я не бачив день перед тим, а через рівчак був перекинений місток. А на містку сидів чоловік, той самий, що зробив цей місток „задля рівчака“, як сам казав. І хто переходив містком, платив йому цента. Та деякі шептали:

— Він сам зробив рівчак, щоб могти поставити на ньому місток.

Чи ж це не скандал, що винайдено способи, щоб „толковання закона“ зробити зисковним „фахом“?

Наша суспільність усюди поперекроювана такими рівчаками, і переважно тільки на те, щоб дати утримання тому, що „сидить на містку“.

Що було б з учительства, коли б ми писали попросту так, як говорить освічений чоловік?

Що було б з вояків, коли б ми зрозуміли, що найменший нарід, сильніший від найбільшої армії?

Що було б з адвокатів, коли б ми мали законодавців, здібних висловити ясно свої думки?

Що було б зі священиків, коли б ми зрозуміли, що кожний повинен шукати своєї релігії у власнім серці?

І, нарешті, що було б з моралістів, коли б ми вміли віднаходити мораль у самій природі?

Ах, скільки ж то людей непродуктивно сидить на містках!