Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Богдай тебе

Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Богдай тебе

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Богдай тебе

Львів: Товариство «Просвіта», 1912

24. Богдай тебе.

Колись я із тяжкої туги
На лаві дубовій лежав,
Остатнїй карбованець срібний
В пустії калитцї держав.
Аж тут навинулась дївчина,
І я свою тугу забув:
Дївчино, моя ти дївчино,
Богдай тебе Бог не забув!

І сїв я на лаві дубовій,
І сїла дївчина моя,
Дївчина мене обійняла,
Обняв же дївчину і я.
Їден поцїлунок гарячий, —
І я як від чарів ожив:
Дївчино, моя ти дївчино,
Богдай тебе Бог оживив!

Дївчина мене пригорнула,
Дївчину і я пригорнув,
Дївчина на лаві заснула,
І я коло неї заснув.
І снилось так мило та любо,
І я через сон говорив:
Дївчино, моя ти дївчино,
Богдай тебе Господь любив!

Раненько дївчини нестало,
І знов я на лаві лежав,
І міцно слабими руками
Пустую калитку держав.
Узяла, псявіра, узяла!
І я собі тихо сказав:
Дївчино, моя ти дївчино,
Богдай тебе дїдько узяв!

26. IX. 1859.