Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Полюби мене
| ◀ Богдай тебе | Твори. Том I I. Поезії лїричні. Полюби мене |
Гей, бики! ▶ |
|
25. Полюби мене.
Лисий я, волося спало,
Решта білая як снїг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не лїг;
Що́ збілїло — замалюю,
Ще й нового накуплю;
Полюби мене, дївчино,
То-то я тебе люблю!
Не багато в мене мізку,
Та і пусто в голові,
Та я з-малу оженив ся
На богатій удові;
І я собі узяв гроші,
А Бог — милую мою:
Полюби мене, дївчино,
То-то срібла надаю!
Не ложив я свої шиї
На правдивії ваги,
Погнув її не їдному
Аж до самої ноги.
За-то тепер як биндами
Собі шию обівєш:
Полюби мене, дївчино,
То-то слави нажиєш!
Скаменїло моє серце,
Хоч і мягше не було,
Як дитина — не гадає,
Що́ добро і що́ то зло;
Але за-то як часами
Кілька крапельок прийму…:
Полюби мене, дївчино,
То-то щиро обійму!