| ◀ Чолом доземний моїй же таки знаній | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий На чужій чужині (Пантелеймон Куліш) |
Молодосте ▶ |
|
НА ЧУЖІЙ ЧУЖИНІ.
І тебе вже оце не побачу до віку мій краю коханий,
Не побачу степів тих розкішних, гаїв тих співучих,
І поляжу без слави в могилі чужій і нікому не знаній,
І забудуть мене на Славуті-Дніпрі, на порогах ревучих!
Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно,
Поки мова твоя голосна у піснях, як срібло чисте, дзвонить;
На що глянеш — усюди згадаєш свого бідолашного сина:
Од тебе, моя нене, його туподумство людське не заслонить!