| ◀ До ворожки | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Вечір (Леонід Глібов) |
Не плач, поет! ▶ |
|
Вечір.
Чи згадуєш, дівчинонько моя,
Як згадаю без тебе я
Той вечір тихий над водою,
Як сумували ми з тобою,
Що Бог нам доленьки не дав?...
В садочку соловей співав,
За гай спускалось сонце ясне,
«От скоро й божий день погасне»,
Сказала ти тоді —
І загадалась, зажурилась,
Головкою на рученьку схилилась, —
І на рукавці із очий
Сльоза тихенько покотилась…
Бажав я бачить світ, людей, —
Тай бачив світ, з людьми спізнався;
А все туди не раз душею рвався,
Де соловей в садку співав
В той вечір тихий над водою,
Де сумували ми з тобою,
Що Бог нам доленьки не дав, —
Неначе там я счастя поховав.