Лепк. 3) Коро́тка годи́на, коро́ткий час. В выражении: Бода́й на те́бе коро́тка годи́на (коро́ткий час)! = Бода́й на те́бе короте́ча! Вх. Зн. 28. Ум. Короте́нький, короте́сенький.
Коро́ткість, кости, ж. Краткость. Короткість часу. Желех.
Ко́ротко, нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Ко́ротко жи́ти. Быть недолговечну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький… сам удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. Короте́нько.
*Короткозо́рий, а, е. Близорукий. Сл. Нік.
*Короткозо́рість, рости, ж. Близорукость.
Короткозо́ркий, а, е. Близорукий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Короткомо́вність, ности, ж. Лаконизм. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Коротконо́гий, а, е. С короткими ногами. Желех.
Короткоро́гий, а, е. С короткими рогами. Желех.
*Короткоши́їй, я, є. С короткой шеей. Глибока думка… скрашала… його постать широку-розвальнувату, короткошию, мов аж сутулу. Мирн. I. 160.
*Короту́н, на́, м. Малорослый человек. Харьк. г. Сл. Яворн.
Короту́ха, хи, ж. Малорослая женщина. Ум. Короту́шечка, короту́шка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повечерять, моя душечко? Чуб. V. 686.
Короту́шка, ки, ж. 1) Ум. от короту́ха. 2) Короткая сви́тка.
*Коро́тш(ч)ати, шаю, єш, гл. Делаться короче, укорачиваться. Сл. Яворн.
Коротю́ха, хи, ж. = Короту́ха. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. I. 320.
Ко́рочок, чка, м. Ум. от ко́рок.
Ко́рпати, паю, єш, гл. Ковырять. Ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто їде на коняці, то так і заздрить очима, і ну корпать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.
Ко́рпатися, паюся, єшся, гл. Копаться. Антосьо все корпавсь у капшуці. Св. Л. 178.
Корписа́ти, са́ю, єш, гл. = Копирса́ти. Палічками землю корписали. Св. Л. 174. *Шкере́берть корписа́ти. Лететь вверх тормашками. Все вростіч пішло, шкереберть закорписало. Мирн. I. 353.
*Корписа́тися, са́юся, єшся, гл. Копаться, ковыряться. Нарошне довго корписався коло хазяйства. Мирн. ХРВ. II. 205.
Корпи́сочка, ки, ж. О лисице (в песне): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить… А лисичку-корписочку обідать носить. Чуб. V. 812.
Ко́рпус, са, м. Корпус, стан. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. I. 333.
Корс, са, м., и ко́рса, си, ж. Полоз саней. Шух. I. 180. *Екат. г. Сл. Яворн.
*Корса́к, ка́, м. Порода лисицы. Яв.
Корса́тка, ки, ж. 1) Раст.? 2) — гі́рська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. I. 20.
Корсе́т, ту, м., и корсе́тка, ки, ж. = Керсе́т, керсе́тка. Гол. Од. 22. КС. 1893. V. 282. Плахта на їй шовкова… корсет зелений. МВ. II. 77.
Корті́ти, корти́ть (кого́ и кому́), гл. безл. Не терпеться, тянуть к чему, хотеть и желать чего-нибудь. Кортить литвинка скоринка. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло напиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Кортя́чка, ки, ж. Нетерпеливое, сильное желание.
*Корува́ти, ру́ю, єш, гл. = Курува́ти. Волынь. Сл. Яворн.
*Кору́пція, ції, ж. Подкуп, нарушение свободы выборов при помощи подкупа.
Коруго́в, гви, ж. = Корого́в. Щоб військо йшло під коругов. Котл. Ен.
Корх, ха, м. 1) Мера длины в ширину ладони или в четыре пальца. В старі годи, бач, на ціп міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черн. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 347. *Трохи не на корх лежало на шляху
