Копича́стий, а, е. Копича́сті у́ставки. У́ставки с особого рода вышивкой. Kolb. I. 48.
Копи́чення, ня, с. 1) Складывание, сваливание в кучу. Желех. 2) Складывание в копны. Желех.
*Копи́чий, чого, м. Рабочий, складывающий сено в копны. Екат. г. Сл. Яворн.
Копи́чити, чу, чиш, гл. 1) Складывать, сваливать в кучу. Желех. 2) Складывать в копны. Желех.
Копи́чка, ки, ж. Ум. от копи́ця.
Копи́ш, ша́, м. Палочка, заостренная в виде лопаточки, — для копания земли (у детей). Зробив копиш, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Копи́шитися, шуся, шишся, гл. Копошиться.
Копи́шник, ка, м. = 1) Копови́к. Богодух. у. *2) = Злот. О. Степов.
Копия́, пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Нп.
Копі́єчка, ки, ж. Ум. от копі́йка.
Копі́й, пія́, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Копі́йка, ки, ж. 1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном. 2) Деньги, капитал. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. 29. Ум. Копі́єчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу. МВ. *Як одну́ копі́єчку. Все дочиста, все сполна. Вісім сотень як одну копієчку заплатив. Мирн. III. 86. *Склада́ти (збива́ти) копі́єчку до копі́єчки. Отлагать деньги. Продає Мотря молоко глечечок по глечечку, складає копійку до копієчки. Мирн. ХРВ. I. 68. *Души́ти копі́йку. Скопидомствовать, копить деньгу. Старий таки, нівроку, скупенький був, любив душити копійку. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Копійча́ний, а, е. Копеечный, стоющий копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля світове. Гліб. Копійчані бублики.
Копійчи́на, ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
Копі́льник, ка, м. Складывающий в копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Ко́піт, поту, м. 1) Пыль (в воздухе). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топот. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Ко́пія, пії, ж. Копия. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.
Копія́шний, а, е = Копійча́ний.
I. Ко́пки, гл. Ум. Детск.: ехать верхом. Дав же він йому́ ко́пки! Оттрепал его, побил.
*II. Ко́пки, ків, м. Детск.: башмачки. Крим.
Ко́пний, а, е = 1) Копови́й. *2) Проторенный, наезженый. Залубні… посунулись копною дорогою в село. Лепк.
Ко́пно, нар. Много. Як густо, то й копно. Ном. № 1367.
Копну́ти. См. Копа́ти.
*Ко́пня, ні, ж. Прииск (горный). Сл. Дубр.
Копови́й, а́, е́. Общественный, мирской. Вічовий, коповий, громадський суд. К. ПС. 24. См. Копа́ 1.
Копови́к, ка́, м. Полтинник, 50 копеек. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. I. 42.
Копови́ця, ці, ж. Время сгребания копен, сгребание копен. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Копові́з, во́зу, м. = Возови́ця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копен.
Копово́зиця, ці, ж. = Копові́з. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тя-
