шов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) Мн. Название растений: Echium vulgare L., Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. I. 96). 4) = Ко́лька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Константиногр. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Колюше́нний, а, е = Коліше́нний. Мнж. 92.
Колю́щий, а, е = Колю́чий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Коляда́, ди́, ж. 1) Рождественский праздник, когда поют колядки́. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Песни в вечер 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознаграждение колядникам за песни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Нп.
Коляди́н, на? м. Встречено только в начале шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Гринч. III. 36.
Коля́дка, ки, ж. Рождественская песня, исполняемая на первый день рождественских святок сельской молодежью, которая ходит для этого от хаты к хате и получает за пение вознаграждение. *Коля́дку пропива́ти. Заканчивать пирушкой хождение с коля́дкою. З богом, діти, щасливо! А колядку пропивати — до мене. Мирн. Повія. I. 144. Коля́дку проганя́ти. Стрелять во время водоосвящения 6 января. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Коля́дний, а, е. Относящийся к рождественским святкам. На колядному попелі поставила горщик. Нп.
Коля́дник, ка, м. Поющий коля́дки́. Під вікном колядник човпеться. Чуб. Ум. Колядни́ченько, коля́дничок.
Коля́дниця, ці, ж. Поющая коля́дки́. Сороківку дала колядницям. Мирн. Повія. I. 197.
Колядни́ченько, ка и коля́дничок, чка, м. Ум. от коля́дник.
Колядува́ння, ня, с. Пение коля́до́к в рождественский вечер (25 декабря).
Колядува́ти, ду́ю, єш, гл. Ходить по хатам и петь коля́дки́. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.
Колядча́ний, а, е. Относящийся к коля́дкам. Желех.
Коля́к, ка́, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. I. 14.
Коля́ка, ки, ж. Увелич. от кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258. *Де це ви такого коляки собі доп'яли. Пир. у., Кон.
Коля́ндра, ри, ж. Раст. Кишнец, Coriandrum sativum. Анн., 109.
Коля́р, ра́, м. 1) = Колісни́к. Вх. Лем. 426. 2) Мясник, режущий свиней. Желех. См. Колі́й.
Коля́са, си, ж. Экипаж, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані… і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. III. 24. Ум. Коля́ска, коля́сонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Гринч. III. 548.
Коля́стра, ри, ж. = Моло́зиво. Подольск. г.
Ко́ма, ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Комана́, ни́, ж. = Комани́ця.
Кома́нда, ди, ж. 1) Команда. 2) Отряд, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. I. 264. 3) Кружок, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.
Командє́рство, ва, с. Начальство военное. Господа москаль! а скажіть, будьте ласкаві, вашому командєрству, коли треба вівса, або якого борошна, то нехай прийдуть. Кв. I. 131.
Кома́ндувати, дую, єш, гл. Командовать. Сами кільки салдат воюються,
