Словник української мови (1927)/колішенний
◀ коліш | Словник української мови К колішенний |
колішня ▶ |
|
Коліше́нний, а, е (О волах). Коліше́нні воли́. Первая пара волов в плуге, идущая возле колес. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. I. 182.