созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Ззира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ззирну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються нишком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Ззиркну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Бросить взгляд друг на друга, переглянуться. См. Ззира́тися. Латинськії посли ззиркнулись. Котл. Ен. VI. 48.
Ззі́жа, жі, ж. = З'їжа. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733.
Ззі́сти, ззі́м, ззіси́, гл. С'есть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.
Ззува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ззу́ти, ззу́ю, єш, гл. Снимать, снять обувь.
Зи́бком, нар. — кипі́ти. Без всего, ни с чем кипеть (о воде для кушанья). Окріп зибком кипить. Борз. у.
Зи́з, за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана бога. Ном. № 8546. 2) Зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Зи́зати, заю, єш, гл. *Кричать? Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Зи́зий, а, е = Зизоо́кий. Зи́зим о́ком дивити́ся. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Зизоо́кий, а, е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого). Ном. № 8545.
Зизу́ля, лі, ж. = Зозу́ля.
Зи́к, ку́, м. Крик. Зареготались нехрещені… Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Зи́кати, каю, єш, сов. в. зи́кнути, ну, неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Чуб. II. 8. Як не крикне, як не зикне. НВолын. у. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. Шевч. 60.
Зима́ и пр. = Зіма́ и пр.
Зима́рка, ки, ж. 1) Зимняя хата в полони́нах, без печи, — в ней живут работники, убирающие сено, а также кормящие стоящий там скот. Шух. I. 54, 189, 111. *2) Курная изба, казарка. Черемш.
Зиме́ць, мця́, м. Фронтон (у гуцулов). Вх. Зн. 21. Желех.
*Зимі́вка, ки, ж. Поздняя дыня. Сл. Нік.
*Зимі́вля, лі, ж. Зимовка. Сл. Нік.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снега. Шух. I. 202. Ой ішов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. I. 198.
*Зи́мний, а, е. 1) Холодный. 2) Зимний. Сл. Нік.
Зиму́шка, ки, ж. Яблоко, созревающее к зиме. Вх. Уг. 241. См. Зімни́ця.
Зиму́шній, я, є. Зимний. Вх. Уг. 241.
*Зи́рити, рю, риш, гл. Смотреть за чем, надсматривать, следить. Як загорілась наша хата, то я й не виносила нічого, тільки зирила за малими дітьми. Васильк. у. Бл. Неч.-Левиц.
Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. II. 27.
*Зи́ркати, каю, єш, гл. Быстро, резко поглядывать; посматривать исподлобья, злобно. Ні разу в очі не глянув, а все тільки зиркає по хаті. Херс. Нік.
Зиркну́ти, ну́, не́ш, гл. Глянуть, бросить взгляд, быстро взглянуть. МВ. II. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Зирну́ти, ну́, не́ш, гл. = Зи́ркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.
Зиск, ку, м. Прибыль, выгода, выигрыш, барыш. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. I. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.
Зиска́ти, щу́, щеш, гл. 1) Приобресть. 2) Заработать, добыть. 3) Выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
*Зиська́ти, ка́ю, єш, гл. Отыскать,
