Сторінка:Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf/78

Ця сторінка вичитана

Раст. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127. *6) Блок. А оце кружальце придається на баранець для відер. Крим. 7) Мн. Баранці́. Легкие тучи, перистые облака, пенистые волны.

Бара́нина, ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та й кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Стор. I. 27. Наварила борщу з бараниною. Черниг. у. Ум. Бара́нинка. От вам стегно баранинки. Стор. I. 27.

Барани́ця, ці, ж. Овчина для укутывания ног зимою в дороге. Киев. г. (Лободов.).

Барани́ще, ща, м. Ув. от бара́н.

Бара́нка, ки, ж. = Вівця́? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (из заговора). Мил. М. 40.

Бара́нковий, а, е. Барашковый. Шейк.

Бара́нник, ка, м. Пастух баранов. О. 1862. V. Кух. 36.

Барання́, ня́, с. Грязь, налипающая на спицах колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.

Бара́нок, нка, м. Бекас, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. См. Баране́ць 4.

Бара́нта, ти, ж. Стадо овец. Черном.

Баранча́, ча́ти, с. Барашек. Сим. 209.

Бара́нчик, ка, м. 1) Ум. от бара́н. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. I. 8. 2) Бекас. Полт. 3) Хвостик арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. I. 33. 4) Одно из колес в плуге без обода. 5) При игре в ланки́: каждый из стоящих на крайних ямках двух мальчиков, катающих мяч. Ив. 34. 6) Часть уздечки. См. Гну́зда. 7) Мн. Бара́нчики. Раст. первоцвет, Primula officinalis. Ум. Бара́нчичок.

Баранчу́к, ка́, м. = Баране́ць 1. Желех. В некоторых песнях употребляется как припев: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.

Бараня́, ня́ти, с. = Баранча́. Шейк. Ум. Бараня́тко, бараня́точко.

Бараня́р, ра́, м. 1) Торговец баранами. Желех. 2) Вор, крадущий баранов. Желех.

Бараня́тко, бараня́точко, ка, с. Ум. от бараня́.

Бара́нячий, а, е. 1) Бараний. Баранячий смух. 2) Бара́нячий пра́зник. День 26-го ноября (в этот день совершается случка баранов с овцами). Новомоск. у.

Барасу́лі, су́ль, ж. мн. Большие стеклянные желтые бусы. Шейк.

Барашкува́ти, ку́ю, єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.

Барбачі́я, чі́ї, ж. Пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонок. Вх. Лем. 390.

Барбо́льки, льок, ж. мн. Раст.: а) Fisaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31; б) Scrofularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.

Барбо́ля, лі, ж. = Барабо́ля. Вх. Пч. II. 36.

Барбо́с, са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. I. 30.

Барбо́сів, сова, ве. Принадлежащий, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. I. 31.

Барбу́ля, лі, ж. Порода рыбы: mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.

Барбу́н, на́, м. = Барбу́ля. Вх. Пч. II. 20.

Ба́рва, ви, ж. 1) Краска, цвет. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукне. НВолын. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. I. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.

Барви́стий, а, е. Цветной, разноцветный, цветистый. Дорогі, пишно барвисті шати. К. МБ. XI. 162. Барвисті маки. К. Дз. 79.

Барви́сто, нар. Цветно, разноцветно, цветисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.

Ба́рвити, влю, виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.

Барві́н, ну, м. = Барві́нок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барві́н-листо́к. Ходжу, блуджу по-над лози, а в тих лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37.

Барвіне́ць, нця́, м. = Барві́нок. Під кудерним деревцем, під зелененьким