Багате́нький, а, е. Ум. от бага́тий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. от бага́то. Довольно много.
Бага́ти, ба́жу, жиш, гл. = Бажа́ти. Желех.
Бага́тий, а, е. 1) Богатый, обладающий богатством. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. Ба́гатий на що́. Богатый чем, имеющий много чего. Він багатий на воли; шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий… — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. I. 170. Бага́тий на сло́во. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, ценный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) Бага́тий ве́чір, —та кутя́ =Бага́т-вечір. Чуб. III. 262. ХС. I. 79. Ум. Багате́нький.
Багатиня́, ні́, м. Богач. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.
Багатире́вий, а, е. Полн. фор. = Багатирі́в.
Багатирі́в, ре́ва, ве. Принадлежащий богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Ев. Л. XVI. 21. Багатире́ва. Жена богача. Умер багатирь… Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.
Багати́рство, ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. I. 158.
Багати́рський, а, е. 1) = Багатирі́в. Г. Барв. 189. 2) Богатырский. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Багати́рь, ря́, м. 1) Богач. Такий багатир, що не знає що то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. II. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. I. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл. 2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору… Котл. Ен.
Багати́рька, ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Багати́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Обогащаться. К. ХП. 46. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
*Багаті́й, ія́, м. Богач. О, то багатій: участок поля та волів аж три парі ходить, — його в жменю не вбгаєш. Звениг. у. Зібрались самі багатії. Липов. у. Ефр.
Багаті́йшати и багаті́шати, шаю, єш, гл. = Багаті́ти.
Багаті́ння, ня, с. Обогащение.
Багаті́ти, ті́ю, єш, гл. Богатеть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Бага́то, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Ев. Мр. I. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. III. 402. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой, вона багато гордує. Нп. Ум. Багате́нько. *4) Гораздо. Він багато більший за мене. Сл. Нік.
Багатоли́стий, а, е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами. Щог. Сл. 5.
