Словник української мови (1927)/багатирів
◀ багатиревий | Словник української мови Б багатирів |
багатирство ▶ |
|
Багатирі́в, ре́ва, ве. Принадлежащий богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Ев. Л. XVI. 21. Багатире́ва. Жена богача. Умер багатирь… Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.