Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщепля́тися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. I. 314).
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпа́ти, ся.
*Ві́дщепо́к, пка, м. Осколок. Сл. Нік.
Відщіба́тися, ба́юся, єшся, гл. = Відщіпа́тися. Драг. 39.
Відщіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. відщепну́ти, ну́, неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючек.
Відщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відщепну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючек). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Змиев. у. 2) = Відщепля́тися, відщепи́тися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Ві́дьма, ми, ж. *(род. пад. мн. відьо́м). 1) Ведьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. *Відо́ма ві́дьма. Заведомая ведьма. Сл. Нік. 2) Бабочка махаон, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Род карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Ві́дьмище, відюга́, відюха́. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдун. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.
Ві́дьмин, на, не. Ведьмин, принадлежащий ведьме. Ві́дьмине зі́лля. Раст. Cirsium arvense Scop = Осот. ЗЮЗО. I. 118.
Ві́дьмити, млю, миш, гл. Колдовать, чародействовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Ві́дьмище, щі, ж. Ув. от ві́дьма.
Відьмува́ти, му́ю, єш, гл. Заниматься колдовством, колдовать, быть ведьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
*Відьму́р, ра́, м. Колдун, злой чародей, ведун. Відьма ти! Ну, то ти відьмур. Хіба з таким відмуром можна жити. Крим.
Відьо́мство, ва, с. Колдовство, чародейство. Відьомства у рожденної відьми… навчилась.
Відьо́мський, а, е. Свойственный, относящийся к ведьме. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав. Котл. Ен.
Відьо́ха, хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Змиев. у.
Відюга́, ги́, відюха́, хи, ж. Ув. от ві́дьма.
Від'я́зувати, зую, єш (ся), сов. в. від'яза́ти, яжу́, жеш (ся), гл. = Відв'язувати, відв'язати, ся. Харьк.
Віже́ний, а, е. ? Нехай бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. № 8386.
Ві́жечки, чо́к, ж. мн. Ум. от ві́жки.
Віжки́, жо́к, ж. мн. 1) Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. I. 147. *2) Веревка, бечевка. Відро знайшов, та віжок нема — не витягнеш води. Крим. Ум. Ві́жечки.
Віз, во́за, м. 1) Воз, телега. Род. мн. віз и возі́в. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, я́щик, коле́са, голо́блі или війя́ с ярмо́м (см. все это Рудч. Чп. 249—250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатериносл. у. Віз літерняќ. См. Літерня́к. 2) Созвездие Большой Медведицы. Грин. I. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Род карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. Підвезти́ во́за, візка́. Поддеть, сделать неожиданную неприятность. Ум. Візо́к, во́зик, візо́чок, во́зичок.
*Візи́та, ти, ж. Визит. Та ми проте що крок заглядали цікаво в воду під кожный зів'ялий лопух, у кожний корч, чи не задушився де-який наш
