Словник української мови (1927)/відщеплятися
◀ відщепляти | Словник української мови В відщеплятися |
відщепнути ▶ |
|
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. I. 314).