*Бортникува́ти, кую, єш, гл. Заниматься пчеловодством в бортях. Сл. Яворн.
Бортня́к, ка́, м. Эпитет медведя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. М. Пр. 109.
Борту́ля, лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Борть, тя, м. Борть, улей в дереве. Чуб. III. 392.
Бортяни́й, а́, е́. Имеющий борть (о дереве). К. (Желех.).
Бортяни́к, ка́, м. = Бо́ртник.
*Бору́лька, ки = Буру́лька. Борульками вкриті довгі вуса. Лепк. «Мотря».
Бо́рух, ха, м. 1) Еврейское имя Борух. 2) Бо́рухи справля́ти, відмовля́ти, співа́ти. Молиться (о евреях). Рудан. I. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Борушка́тися, ка́юся, єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі… борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. I. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднепр. у.
Бо́рше, нар. = Боржі́й. Хто борше насипле, той борше змеле. Ном. № 7194.
Боршє́вка, ки, ж. Раст. Conium maculatum. Шух. I. 21.
Борщ, щу́, м. 1) Борщ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. III. 247. 2) Квас из бураков, из которого приготовляют борщ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. I. 100. 3) Раст. а) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. I. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. I. 124. См. Борщівни́к. Ум. Бо́рщи́к, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. III. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Борще́вий, а, е. Относящийся к борщу.
Бо́рщи́к, ку, бо́рщичок, чку, м. Ум. от борщ.
Борщівни́й, а́, е́. 1) = Борще́вий. 2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.
Борщівни́к, ка́, м. 1) Раст. а) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ. 2) Горшок, в котором варят борщ. 3) Любитель борща. Ум. Борщівничо́к.
Борщівни́ця, ці, ж. 1) Торговка, продающая борщ. 2) Любительница борща. Ум. Борщівни́чка.
Борщівни́чити, чу, чиш, гл. Торговать борщем.
Борщівни́чка, ки, ж. Ум. от борщівни́ця.
Борщівничо́к, чка́, м. Ум. от борщівни́к
Борщови́й, а, е = Борще́вий.
Борщува́ти, щу́ю, єш, гл. Есть борщ. Будем борщувати, коли дали борщу. Змиев. у.
Борюка́тися, ка́юся, єшся, гл. = Боріка́тися. Годі вам борюкатися, схаменіться. Полт.
Босака́, нар. Босиком. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. Босака́ вчи́стити, втя́ти. Побежать босиком. Ум. Босачка́.
*Босва́, ви́, соб. = Босо́та. Херс.
Босе́м. Употребл. в тавтологическом выражении: Босе́м босі́сінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Бо́сий, а, е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Каменец. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в нетрах. К. ЦН. 242. 3) О собаке: темной шерсти с белыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быке: с белыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) Чолові́к з бо́сою губо́ю. Человек без усов. Ейск. *Бо́са голова́. а) Бритая голова. Сл. Нїк. в) Непокрытая голова. Ото дурень, з босою головою на мороз вискакує. Пир. у. Ум. Босе́нький, босе́сенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.
Боси́ни, си́н, ж. мн. 1) Еврейский праздник: Судный день, когда евреи ходят только в чулках. Шейк. Жидівські босини. 2) Траур у евреев, когда они, после похорон, восемь дней должны быть босыми. ЕЗ. V. 200. 3) Бо-
