Словник української мови (1927)/борщ
| ◀ боршєвка | Словник української мови Б борщ |
борщевий ▶ |
|
Борщ, щу́, м. 1) Борщ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. III. 247. 2) Квас из бураков, из которого приготовляют борщ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. I. 100. 3) Раст. а) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. I. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. I. 124. См. Борщівни́к. Ум. Бо́рщи́к, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. III. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.