Словник української мови (1927)/борікатися

Боріка́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) Бороться. Лучче з медведем борікаться, ніж з паном рахуваться. Ном. № 1207. *2) Возиться. Але Дмитрові вже остогидло борікатися із здривілими чобітьми. Стефаник.