32. Романчук, Юліян. Передмова. Поезії Тараса Шевченка. Виданє товариства »Просьвіта«. У Львові. 1902, ст. 34: Передмова до другого видання (»Твори Т. Шевченка«). У Львові, 1907: Передмова до третього видання (Твори Т. Шевченка. Т. І. ст. 7–8, Львів. 1912 р.).
33. О. К. [Возняк, Михайло]. Кілька слів про повні видання поезий Т. Шевченка. »Неділя«. Львів, 1912, ч. 12, ст. 5–6.
34. Зайцев, Павло. Предисловіе. »Кобзарь« Т. Г. Шевченко. С-Петербургъ. Русское книжное товарищество »Дѣятель«. 1914 г. №№ 381–383 Издат. »Общественной Библіотеки«. Ст. III–V.
35. Тисяченко, Гр[ицько]. Історія Великої книги. »Книгарь«. Київ, 1918. № 6 — лютий. Ст. 300–308.
36. Лепкий, Богдан. Повне виданння творів Тараса Шевченка. Київ–Ляйпціг. 1918. »Українська Накладня«. Т. III. Варіянти й Доповнення. Стор. 285–288.
37. Зайцев, Павло. Рецензія: Т. Шевченко. Кобзарь. В редакції В. Доманицького. Видавниче Т-во »Криниця«. »Книгарь«. Київ, 1918, ч. 8 — квітень. Ст. 470–472.
38. Зайцев, П. Два »Кобзарі«. »Книгарь«. Київ, 1912 р. № 19 — березіль, ст. 1161–1168.
39. Єфремов, Сергій. Шевченко на літературних появах. До історії виданнів »Кобзаря«. »Наше Минуле«. Київ, 1919, ч. 1–2, ст. 34–56.
40. Сімович, Василь. Тарас Шевченко. Кобзарь. Народне видання з поясненнями і примітками Дра Василя Сімовича. 1921. Катеринослав–Кам'янець–Ляйпціг. Ст. V–VIII.
41. Айзеншток. І[єремія]. Habent sua fata. »Голос Друку«. Х. 1921 (на окл. 1922), кн. 1, ст. 50–59.
42. Айзеншток, Іеремія. До тексту Шевченкових творів. »Шляхи Мистецтва«. Х. 1922, ч. 2 [4], ст. 47–54 і окремо: »Шевченкознавство — сучасна проблема«. Х. 1922.
43. Дорошенко, Володимир. Новійша література Шевченкознавства. »Громадський Вістник«. Львів, 1923 р. II–III. ч. 55, ст. 6–7.
44. Филипович. П[авло]. До студіювання Шевченка. »Нова Громада«. Київ, 1924. № 20–21, ст. 4–5.
45. Машкин, Анатоль, проф. Шевченкознавство, як наука. Х. 1924.
Основні принціпи науково-критичного видання поетичних творів ще не усталені наукою. Але едиціонна практика останніх десятиліть досить широко і детально їх окреслила. В чужих літературах з'являються не лише досконало видані науково критичні видання творів письменників, але й теоретичні розвідки на ці теми. В тім напрямку йде і наша українська і практика і теорія. Редакція »Кобзаря« 1867 року, видання Д. Е. Кожанчикова, у своїй передмові пише: …»друкується тепер усе, що можна було знайти і надруковати: а що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Деякі стихи може не до ладу: се тим, що покійник де-чого не покінчив, де-чого не налагодив, а де-чого, може, і овсі не хотів друковати, але, добувши писані власного рукою його твори… нам, шануючи Тарасове імя і память, хотілось, щоб кожна йота з його писання, наскільки буде можна, стала відомою без жадної одміни; бо хто ж одважиться Шевченка одміняти?«… Ці прості слова дружби і пошани вже носять в собі і намічають перші і основні принціпи науково-критичного видання його творів, а саме: повність і каноничність тексту. Але мусіло пройти 58 років, твори Шевченка перевидавалися десятки разів і лише сьогодня наша наука стала »Шевченкознавством, як наукою« і тільки тепер ставить собі завданням віднайти канон тексту творів свого найбільшого поета…
Завдання отсеї статті — дати побіжний перегляд щоважніших студій над Шевченком, які появилися за останні десять літ. Вичисляти докладно все, що за цей час понаписувано про нашого кобзаря, не входить у мій плян. Це тільки збільшилоб розміри огляду без усякої користи для читача, що цікавиться лише науковою літературою, а не тим переливанням із пустого в порожнє, яке практикується в нашій пресі що року підчас Шевченкових роковин. Не кажу вже, що повний реєстр усіх Śevćenkiana від р. 1914-го й цілком неможливий в теперішніх умовах галицько-українського політичного життя.
Отже обмежуся головно студіями над Шевченком — його творами та його життям, притягаючи сюди загально-літературні, принагідні статті лише постільки, поскільки думки висловлені в них кидають справжнє світло на творчість кобзаря або його біографію і коли не рішають питання, то бодай ставляють його.
Для улегшення читачеві перегляду тримаюся річевого, а не хронольоґічного порядку. Спочатку розгляну видання творів Шевченка, матеріяли до біоґрафії, а далі статті й розвідки про нього.
I. Видання творів. В згаданому часі появилося багато збірних видань творів Шевченка. Передовсім в ювилейнім 1914-ім році (століття уродин поета) вийшло кілька видань »Кобзаря«, ще обчухраного царською цензурою, а невдовзі,
