Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить в эпилепсии. Бодай тебе било до́ землі, аби з ті дух вибило. (Проклятие — пожелание смерти от эпилепсии.) Фр. Пр. 31. 10) Олію би́ти. Выжимать постное масло. 11) Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Ба́йдики би́ти. Ничего не делать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Би́ти на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. НВолын. у. 14) Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — во́вну, повсті. Перебивать шерсть, делать войлоки. ЗОЮР. I. 48. Сим. 197. 16) — телегра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — ши́ла. Род игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чоло́м. См. Чоло. 19) Бодай тя на сон било! Чтоб ты не мог заснуть. Фр. Пр. 29.
Би́тий, а, е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. Би́тий хо́диш. Вот-вот будешь побит. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. Ном. № 3610. Я в тім не битий. Я этому не учен, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дороге: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Нп. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Нп. 3) Печатный. Я розбираю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монете и металле: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. I. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. I. 132. Без битої голої копійка. Котл. 5) Би́та підло́га. Пол из бревен. Шух. I. 174. Ум. Битенький. Чуб. V. 943.
Би́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Нп. Сокіл… і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б'ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19. 6) О кобыле: иметь случку. Угор. 7) Би́тися навби́тки. Особый род игры яйцами на светлый праздник: бить одно яйцо об другое, и чье разобьется, тот и считается проигравшим. 8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться об заклад. 9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхом. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.
Би́тка, ки, ж. 1) = Бабка 5. 2) Разбитое яйцо (см. Битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку зчинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Удар в игре латка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскивают друг у друга играющие в игру: ши́ла би́ти. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и терниця, но с более широкой щелью для мечика. Вас. 200.
Битли́вий, а, е. 1) Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Константиногр. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющий. Град битливий. Миус. окр.
Би́тниця, ці, ж. = Бительня. Кобел. у. Киев. у.
Биття́, тя́, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884. Якби знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину. Стор. I. 10.
Би́цінька, ки, ж. Ум. от биця.
Би́цю-би́цю! меж. = Биць-биць!
Бицю́ня, ні, ж. Ум. от биця.
Би́ця, ці, ж. Детск. Корова, теленок и вообще рогатый скот. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло в упадок. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.
Биць-биць! меж. для призыва телят.
Би́цька, ки, ж. Ум. от биця.
Бич, ча́, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. I. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цепа, которою молотят. Киї запорожські — паліччя не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновального песта, при по-