Словник української мови
Борис Грінченко
Б
битися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Нп. Сокіл… і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б'ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19. 6) О кобыле: иметь случку. Угор. 7) Би́тися навби́тки. Особый род игры яйцами на светлый праздник: бить одно яйцо об другое, и чье разобьется, тот и считается проигравшим. 8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться об заклад. 9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхом. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.