Словник української мови (1937)/биця
| ◀ бицюня | Словник української мови Б биця |
бич ▶ |
|
Би́ця, ці, ж. Детск. Корова, теленок и вообще рогатый скот. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло в упадок. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.