Словник української мови
Борис Грінченко
Б
биця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́ця, ці, ж. Детск. Корова, теленок и вообще рогатый скот. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло в упадок. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.