Безро́зумний, а, е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. II. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безро́зумна темно́та до Дніпра прожогом лине. К. МБ. III. 243.
Безро́тий, а, е. Безротый. Аф.
Безрука́вка, ки, ж. Род женской одежды без рукавов. Подольск. г.
Безру́кий, а, е. Не имеющий руки или рук. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Бе́зсед, да, м. = Бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Безсерде́чний, а, е. Бессердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Безсерде́чність, ності, ж. Бессердечие, жестокосердие. К. Кр. 17.
Безсе́рдий, а, е = Безсердечний. Безсерді злюки. К. ПС. 61.
Безсе́рдний, а, е = Безсердий = Безсердечний. О, дайте під сі пазурі султана, кривавого безсердого тирана. К. МБ. III. 260.
Безси́лий, а, е. Бессильный. МВ. (О. 1862. I. 85).
Безси́літи, лію, єш, гл. Слабеть, терять силу.
Безси́лка, ки, ж. Бессильная женщина. Ум. Безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмедя страшного? МВ. III. 144.
Безси́лля, ля, с. Бессилие, отсутствие сил. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Безси́лок, лка, м. Бессильный человек. Г. Барв. 173. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Безси́лочка, ки, ж. Ум. от безсилка.
Безси́льний, а, е = Безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. НП. Вода́ безси́льна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющего ее. Як він з кимнебудь б'ється, то сам п'є сильну воду, а другому дає безсильну. Чуб. II. 208. Ка́мінь безси́льний играет ту же роль: если его лизнуть, сила пропадает. Чуб. II. 209, 210.
Безскоро́мник, ка, м. Постник. Конотоп. у.
Безсла́вний, а, е. Бесславный, обесславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Безсла́вно, нар. Бесславно.
Безслі́дний, а, е. Бесследный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Безслі́дно, нар. Бесследно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Безслі́зний, а, е. Без слез, бесслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. I. 37.
Безсме́ртки, ток, ж. мн. Раст.: а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. I. 142; б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. I. 142.
Безсме́ртний, а, е. Бессмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Безсме́ртник, ка, м. Раст.: бессмертник, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Безсме́ртність, ності, ж. Бессмертие. До ясних безсмертності осель. К. Дз. 52.
Безсо́нний, а, е. Бессонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Безсо́нниця, ці, ж. безсо́ння, ня, с. Шейк. Бессонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. I. 141.
Безсоромі́тний, а, е. Бесстыдный, бесстыжий.
Безсоромі́тно, нар. Бесстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.
Безсоро́мний, а, е. Бесстыдный. Щог. В. 19.
Безсоро́мність, ності, ж. Бесстыдство. Желех.
Безсоро́мно, нар. Бесстыдно.
Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Безсти́дний, а, е = Безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Безсти́дник, ка, м. Бесстыдник.
Безсти́дниця, ці, ж. Бесстыдница. Левиц. I. 309.
Безсторо́нній, а, е. Беспристрастный. Желех.
Безсторо́нність, ності, ж. Беспристрастие. Желех.
Безстра́шний, а, е. Бесстрашный. Такий безстрашний, то стілки вже
