Словник української мови (1937)/безсоромний
◀ безсоромітно | Словник української мови Б безсоромний |
безсоромність ▶ |
|
Безсоро́мний, а, е. Бесстыдный. Щог. В. 19.
◀ безсоромітно | Словник української мови Борис Грінченко Б безсоромний |
безсоромність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсоромний
Борис Грінченко
1937
Безсоро́мний, а, е. Бесстыдный. Щог. В. 19.