Дослужи́ти, ся. См. Дослужувати, ся.
Дослу́жувати, жую, єш, сов. в. дослужи́ти, жу́, жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у.
Дослу́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. дослужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. I. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Дослу́хати, ся. См. Дослухувати, ся.
Дослуха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сівілла що йому верзла. Котл. Ен.
Дослу́хувати, ую, єш, сов. в. дослу́хати, хаю, єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. I. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. I. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Дослу́хуватися, уюся, єшся и дослуха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. дослу́хатися, хаюся, єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс… засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. I. 70.
Досмали́ти. См. Досмалювати.
Досма́лювати, люю, єш, сов. в. досмали́ти, лю́, лиш, гл. Оканчивать, окончить обжигание, опаливание.
Досма́люватися, лююся, єшся, сов. в. досмали́тися, лю́ся, лишся, гл. Обгорать, обгореть до конца.
Досме́ркатися, каюся, єшся, гл. Досидеться в гостях до сумерек. От я й досмеркалася. Гадяч. у.
Досмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. досми́кати, каю, єш, гл. Додергивать, додергать.
Досми́катися, каюся, єшся, гл. Додергаться.
Досми́кування, ня, с. Додергивание.
Досми́кувати, кую, єш, гл. = Досмикати.
Досмоли́ти. См. Досмолювати.
Досмоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Досмолиться.
Досмо́лювати, люю, єш, сов. в. досмоли́ти, лю́, лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Досни́тися, сню́ся, сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заіро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Досні́дати. См. Доснідувати.
Досні́датися, даюся, єшся, гл. Дозавтракаться.
Досні́дувати, дую, єш, сов. в. досні́дати, даю, єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидше, бо день не стоїть. Харьк.
Досновига́ти, га́ю, єш, гл. Доплестись.
Досновига́тися, га́юся, єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Окончить основу (в тканье).
Доснува́тися, ную́ся, є́шся, гл. 1) Оканчиваться основе (в тканье). 2) = Досновигатися.
Досо́вдати(ся), даю(ся), єш(ся), гл. = Досовкатися.
Досо́вкатися, каюся, єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Досоли́ти, ся. См. Досолювати, ся.
Досоло́джувати, джую, єш, сов. в. досолоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкого куда-нибудь.
Досо́лювати, люю, єш, сов. в. досоли́ти, лю́, лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Досо́люватися, лююся, єшся, сов. в. досоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Досо́х(ну)ти. См. Досихати.
Доспа́ти, ся. См. Досипати, ся.
I. Доспіва́ти. См. Доспівувати.
II. Доспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. доспі́ти, пі́ю, єш, гл. Дозревать, дозреть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Доспі́вувати, вую, єш, сов. в. доспіва́ти, ва́ю, єш, гл. Допевать, допеть.
Доспі́лий, а, е. Спелый, созревший. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Доспі́ти. См. II. Доспівати.
До́спі́х, ху, м. Успех, успешность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.
