Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досихати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. досо́хнути и досхну́ти, досо́хти, со́хну, неш и схну́, не́ш, гл. Досыхать, досохнуть. Хліб уже досихає. Васильк. у. Викинь сорочки на тин, нехай досохнуть. Харьк. у.