Словник української мови (1937)/досипати
| ◀ досипання | Словник української мови Д досипати |
досипатися ▶ |
|
I. Досипа́ти, па́ю, єш, сов. в. Доси́пати, плю́, плеш, гл. Досыпать, досыпать. Досип мішка, щоб повний був. Харьк.
II. Досипа́ти, па́ю, єш, сов. в. доспа́ти, плю́, пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Нп. Млр. л. сб. 277. Доспав до обід.