не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. I. 122.
Багачня́, ні́, м. = Багатиня. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Багва́, ви́, ж. Болотистая низменность, топь. Киев.
Багдаль (лю? м.) Сафьян из козловой кожи. Вас. 158.
Баглаї́, ї́в, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: баглаї напали — лень одолела. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
Багни́стий, а, е. Болотистый, топкий, тинистый, илистый.
Багни́сто, нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можна проїхати. Полт.
Багни́сько, ка, с. Ув. от багно.
Багни́ти, ню́, ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Багни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Багни́ця, ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Багни́ще, ща, с. Болото, болотистое место. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. II. 20.
Багні́т, ту, м. Штык. Подольск. г.
Багні́ти, ні́ю, єш, гл. Делаться болотистым, тинистым, топким.
Багні́тка, ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Багнітува́ти, ту́ю, єш, гл. = Багнити. Киев.
Багно́, на́, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Грин. III. 644. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Чуб. III. 426. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69. В крові так, мов в багні, бродив. Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. I. 126. См. Багонник. Ув. Багнище, багнисько.
Багнови́ця, ці, ж. 1) Болотное топкое место. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) Мн. Раст. Oxycossus. Шух. I. 22.
Ба́гнути, ну, неш, гл. Сильно желать, хотеть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Каменец. у.
Багню́к, ка́, м. Род гриба из породы Boletus. Радом. у.
Багню́ка, ки, ж. = Багно. Так лаяти болото почала: «Оце поганая багнюка!» Греб. 369.
Багня́, ня́ти, с. = Багнітка. Вх. Лем. 389.
Багня́вий, багня́ний, а, е = Багнистий. Желех.
Багови́ння и багові́ння, ня, с. Род водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Баго́нка, ки, ж. Лужа. См. «Гной душа въ господарствѣ» (1848), стр. 57. (Желех.)
Баго́нник, ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Ба́гор, гра, м. 1) Пурпурный цвет. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. 2) Косяк, часть составного обода колеса. Вх. Зн. І.
Ба́грець, ця, м. Яркий багровый цвет. МВ. III. 81.
Багри́вий, багри́й, а, е. Темнокрасный. Желех.
Багри́на, ни, ж. Болото, богатое родниками место. Желех.
Багрині́ти, ні́ю, єш, гл. Окрашиваться в багровый, пурпурный цвет. Млак. (Желех.).
Ба́грити, рю, риш, гл. 1) Окрашивать в багровый цвет. 2) Делать косяки в колесах. Угор.
Багрі́й, рія́, м. Название серобурого вола. Шейк.
Багрі́ти, рі́ю, єш, гл. Багроветь.
Багро́, ра́, с. = Багор 2. Угор.
Багро́вий, а, е. Багровый, яркокрасный. Рожа моя повна червона, багрова. Чуб. III. 432. Зелене винце… багрове пивце. Гол. IV. 545. Ум. Багрове́нький. Чуб. III. 314.
Багру́ля, лі, ж. Порода ранних пурпурно-красных слив. Желех.
Ба́гря, рі, ж. Название бурокрасной коровы. Желех.
