Словник української мови (1937)/багнити

by Борис Грінченко

◀ багнисько

Словник української мови Борис Грінченко Б багнити

багнитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Багни́ти, ню́, ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.