Словник української мови
Борис Грінченко
Б
багатиня
Київ: Соцеквидав України, 1937

Багатиня́, ні́, м. Богач. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма що бідний, а ти багатиня. Богод. у.