литься, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Ділі́й, лія́, м. Выборный от общества для совершения раздела общественного сенокоса. На луках ділії ділять траву. Волч. у.
Ділі́ння, ня, с. Деление, разделение.
Ді́лний, а, е. Рабочий, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне. Лебед. у.
Ділни́к, ка́, м. Делец. Ділника́ і діло боїться. Ном. № 10418.
Ділни́ця, ці, ж. Рабочая женщина.
Ді́ло, ла, с. 1) Дело, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дела. 2) Поступок. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. III. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Как следует; кстати; к делу. ХС. IV. 18. Хіба він постелить як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:… Помажу комін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочеш, паняночко, ділечка робити? Нп. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.
Діло́ва́ння, ня, с. Забор. К. ЧР. 424. Двір у його обгорожений ділованням. Новомоск. у. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання. Чуб. V. 1204.
Діля́, пред. = Для. Бога діля.
Діляни́ця, ці, ж. Дележ. Рк. Левиц.
Діля́нка, ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участок. Ділянка в лісі.
Діль, лі, ж. Пучек ниток (для сетей). Стрижевск.
Дільба́, би́, ж. Дележ.
Ді́льний, а, е. Низменный.
Дільни́ця, ці, ж. 1) Надел. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отделенная часть для работы в поле. Черк. у. 3) Полевые ворота за деревнею на выезде (Уманск. у.), а также канава вокруг села для отделения царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.
Ді́льце, ця, с. Ум. от діло.
Ді́льчий, а, е. Раздельный. Дільчий акт, рєєстр.
Дім, до́му, м. Дом. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церковь. 6. Чужі, брате, сестри з дому божого йдуть. Макс. (1849). 10. Додо́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. I. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.
Дімени́ця, ці, ж. Нарыв подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. См. Диминиці.
Дімо́к, мка́, м. Ум. от дім.
Дінниця, ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Діпра́вди, нар. В самом деле. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Діптя́нка, ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. III. 48.
Діра́, ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Діра́вий, а, е = Дірявий.
Ді́рка, ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. Ум. Ді́рочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.
Діркува́тий, а, е. Имеющий много дыр, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.
Ді́рочка, ки, ж. Ум. от дірка.
Дірча́віти, вію, єш, гл. Ноздреватеть. Сніг м'якшає, лід дірчавіє… весною дише. Мин. ХРВ. 292.
Діря́вий, а, е. Дырявый. Дірява верета все поле закрила. Ном., стр. 300, № 371. Дірявого горшка не наллєш. Ном. № 4756. Пазуха була дірява. Грин. III. 655. Рудч. Ск. I. 153.
Діря́вити, влю, виш, гл. Дырявить.
Діря́вка, ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Діскува́тися, куюся, єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Ді́сне, нар. = Дійсне. (Действительно, именно). Так воно дісне єсть, як вони тобі сказали. МВ. II. 12
