Словник української мови (1937)/диминиці
◀ диминець | Словник української мови Д диминиці |
димитися ▶ |
|
Ди́миниці, ць, ж. мн. Род опухоли в паху, подмышками. Каменец. у. См. Дімениця.
◀ диминець | Словник української мови Борис Грінченко Д диминиці |
димитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
диминиці
Борис Грінченко
1937
Ди́миниці, ць, ж. мн. Род опухоли в паху, подмышками. Каменец. у. См. Дімениця.