не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. III. 35.
Дереви́ченько, ка, с. Ум. от дерево.
Дереви́ще, ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.
Дереві́й, ві́ю, м. Раст.: а) Achillea Millefolium, деревей. Мил. 35; б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.
Дереві́йний, а, е. Относящийся к деревію.
Дереві́нь, ні, ж. Деревянные части в плуге. Каменец. у. См. Деревня 4.
Дере́вля́, лі, ж. = Деревня 2.
Деревля́ний, а, е = Дерев'яний.
Деревля́нка, ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Деревни́к, ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. I. 20. Achillea. Шух. I. 20. — білий = Деревій. Шух. I. 21.
Дере́вня, ні, ж. 1) Лес, деревья. 2) Срубленные деревья, лес для построек. Чуб. VII. 377. Ото ліс, — щоб же ви мені вирубали його!.. — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить… Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150. 3) Деревянный дом. Гол. I. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281. 4) С удар. на последнем слоге: деревня́, ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Каменец. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.
Де́рево, ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зіпнеш дерева. Ном. № 5585. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Харьк. г. Бо́же де́рево = Біждерево. Вх. Пч. I. 8. Серде́чне де́рево = Сердечник 1. Шух. I. 76. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько. Грин. III. 185. АД. I. 38. Грин. III. 10.
Деревоклю́й, клю́я, м. Дятел. Змиев. у.
Дере́вце, ця, с. 1) Ум. от дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. См. Гільце.
Дерев'я́ка, ки, ж. 1) Отдельное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тільки дерев'яка осталась. Чуб. II. 424. 2) Кусок дерева, полено. Ум. Дерев'я́чка.
Дерев'яний, а, е. 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. П. 52. 2) Бесчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Дерев'я́ник, ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Дерев'я́ниця, ці, ж. Деревяжка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Дерев'яні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Деревянеть. 2) Твердеть, делаться нечувствительным, коченеть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. I. 496.
Дерев'я́нка, ки, ж. 1) Деревяжка. Сиканки мчуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь… ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, отак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.
Дерев'я́чка, ки, ж. Ум. от дерев'яка.
Дерев'я́ччя, чя, с. соб. Деревья. Жел.
Дерегува́тий, а, е. Зубчатый? Як ото мережку роблять, так роблять зубці, так ото воно дерегувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Дереза́, зи́, ж. 1) Раст.: а) Caragana frutescens; б) Lycium barbarum; в) Lycopodium clavatum. ЗЮЗО. I. 115, 127. А піди лишень наріж дерези на мітли. Черном. 2) Назойливый человек. Липне як дереза. Розплакалось дитя як дереза. 3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. НВолынск. у. Ум. дере́зка, дере́зонька.
Дерези́на, ни, ж. Один экземпляр дерези.
Дере́зка, ки, ж. Ум. от дереза.
Дерезо́вий, а, е. Из дерез′ы, свойственный дерез′е.
Дере́зонька, ки, ж. Ум. от дереза.
Де́рен, рну, м. Дерн. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Дере́н, ре́ну, м. Раст. Кизил, Cornus mascula. Могилев. у.
Дерені́вка, ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Дере́нка, ки, ж. = Дере́н (дерево и плод). Угор.
Деренча́ння, ня, с. Дребезжание.
