Словник української мови (1937)/дерев'янка
| ◀ дерев'яніти | Словник української мови Д дерев'янка |
дерев'ячка ▶ |
|
Дерев'я́нка, ки, ж. 1) Деревяжка. Сиканки мчуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь… ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, отак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.