б) Vicia viliosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. Горобиний. Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. I. 141.
Горо́хви́на, ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини. Мет. 212.
Горохви́ння, ня, с. соб. = Горохвини.
Горохвяний, а, е. Гороховый, принадлежащий гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохвяний вінку. Чуб. III. 96. Горохвяний цвіт. К. ЧР. 64.
Горо́хвяник, ка, м. Лепешка из гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохвяниками і всякими ласощами. Кв.
Горо́хвянка, ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Горохля́нка, ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Горо́ховий, а, е. Гороховый. Сунеться, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Горохови́на, ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушках: с тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
Горо́х'яний, а, е = Гороховий. Грин. III. 301.
Гороши́на, ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. III. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Гороші́ння, ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. I. 225.
Горо́шковий, а, е. О рисунке материи: в круглых крапинках. КС. 1893. V. 282.
Горо́шкуватий, а, е. Подобный гороху: в крупных зернах, в мелких шариках. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушке: в мелких завитках. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.
Горо́шок, шку, м. 1) Ум. от горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст.: а) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. I. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. I. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. I. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia silvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) — ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. То же: горо́шок гадю́чий, гороб'ячий. ЗЮЗО. I. 141, — потєчий. Шух. I. 22; з) — гороби́ний. См. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus silvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Род игры.
Горо́ю, нар. По горе. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Горсе́т, та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. I. 10.
Го́рстка, ки, ж. Пучок стеблей (конопли, льна) из 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Горта́нка, ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Горта́нь, ні, ж. Горло, гортань. Давайте тільки гортань промочити. К. ЧР. 126.
Горува́тий, а, е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Горува́то, нар. Гористо. Новомоск. у.
Гору́нка, ки, ж. Раст.: а) Brassica Napus L. ЗЮЗО. I. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
Горупа́, пи́, ж. = Свиріпа. НВолын. у.
Горчи́ця, ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) — польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. I. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. I. 114.
Го́ршє́, шя́, с. Род плошки из необожженной глины. Шух. I. 284.
Горшкови́й, а́, е́. Горшечный. Глина горшкова. Вас. 177.
Горшкодра́й, дра́я, м. Починяющий горшок, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячий мастер. Фр. Пр. 138.
Горшкола́т, та, м. Починяющий горшки. НВолын. у. См. Горшкодрай.
Горшколі́п, па, м. = Гончар. Черном.
Горща́, ща́ти, с. Горшочек. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. Скида́ти горща́. Ставить сухие банки. Ум. Горща́тко.
Го́рщик, ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ном.
